Парадигма різниці: людина і техніка в умовах інформаційної надмірності

Анотація

Метою роботи є дослідження можливості нетравматичних екологічних взаємодій систем різних класів таких, як «людина»,  «техніка», «середовище» в єдиній макросистемі. Теоретичний базис. Дослідження ключових положень проблеми безпеки складної системи «людина-техніка-середовище» проведено в контексті основних принципів постнеклассікі і «мислення в складності». Наукова новизна. Вперше введено поняття складної макросистеми нового типу, що з'єднує системи різного класу як самостійні «цілі» на основі концептуальної моделі постнекласики «ціле в цілому». Було висунуто гіпотезу, що головною причиною катастроф є певна несумісність в рамках макросистеми«людина-техніка-середовище» систем «людина», «техніка», «середовище», що з'єднуються в ній, за показниками приналежності до різних класів, що зумовлює виникнення критичної різниці при взаємодії складних систем різного класу. Висновки. Зростання дорожньо- транспортних пригод формується спільною взаємодією систем «людина/водій», «техніка/автомобіль», «середовище» в єдиній макросистемі. Нова якість макросистеми [«людина/водій»–«техніка/автомобіль»–«середовище»] визначається характером зв'язків і виникненням узгодженості / або неузгодженістю між різними цілісностями в єдиній макросистемі. Ставиться питання про необхідність прийняття парадигми різниці як наукової галузі на базі методології нетравматичного екологічного з'єднання систем різного класу в єдину макросистему. Висунуті рекомендації сприяють підвищенню безпеки дорожнього руху.